Українські біженці отримають кращий доступ до фінансування
«Цифрові коридори» дозволять іноземним банкам швидко отримувати дані про кредитну історію українців, що покращить їхній доступ до банківських послуг у приймаючих країнах, а також сприятиме створенню більших можливостей для праці.
В Україні Марина Усенко працювала логопедом-дефектологом і мала власну мережу центрів, допомагаючи дітям з особливостями мовного та психологічного розвитку. Але після вторгнення Росії в Україну вона була змушена залишити своє рідне місто Київ. Тепер пані Марина почувається так, ніби це вона має докласти зусиль аби повернути колишню жагу до спілкування.
Переїхавши до Варшави у Польщі, вона познайомилась із багатьма українськими батьками, чиї діти потребують психологічної підтримки в результаті зміни звичного для них середовища. Ці сім'ї багато пережили, так само, як і пані Усенко. Зрозумівши, що може допомогти, вона вирішила відкрити філію свого центру дитячого розвитку у Варшаві. Проте найважчим для неї, як для біженки, виявилось питання доступу до фінансування.
«Для мене допомога дітям – не робота, а місія, - говорить вона. – Я б хотіла взяти позику, щоб запустити мій новий бізнес тут, але звідки мені починати? І наскільки це можливо взагалі?»
Труднощі у взаємодії з банками виникли через те, що Марина Усенко, як і більшість українців, що вимушено покинули свою країну, не могла надати свідчення про своє фінансове становище, наприклад, виписку з її минулих банківських рахунків або відомості про хорошу кредитну історію в Україні. Водночас механізму, за допомогою якого польські банки могли б запитати цю інформацію в українських банків, не існувало. Без цих відомостей українцям, таким як пані Усенко, у Польщі важче працевлаштуватися, винайняти житло, та скористатися банківськими послугами, в тому числі отримати кредит, який би допоміг їм розпочати або розвинути свою кар’єру.
«Коли ми почули про історію пані Усенко, ми запитали себе чи може IFC знайти рішення? Пізніше ми розробили ініціативу під назвою «Цифрові коридори даних», яка може не лише задовольнити потреби та захистити права споживачів, а й забезпечити чітке дотримання вимог фінансових установ при мінімальних ризиках, — говорить Вітторіо Ді Белло, регіональний керівник відділу фінансових установ IFC у Європі. - IFC започаткувала цю ініціативу у відповідь на фінансові потреби українських біженців, оскільки криза в Україні таких масштабів вимагає термінових рішень.
Щоб полегшити українським біженцям повсякденне життя і дати їм можливість продовжити кар’єру в Польщі, IFC вирішила об'єднати постачальників кредитної інформації, представників фінансових установ і експертів банківської галузі для створення цифрового коридору даних. Ця ініціатива дасть фінансовим установам можливість налагодити співпрацю з контрагентами за кордоном шляхом швидкої онлайн верифікації особи клієнтів, обміну кредитними історіями та даними про банківські операції. Завдяки такій інформації українським біженцям у приймаючих країнах буде легше оформити кредитні картки, отримати позики та скористатися іншими послугами.
Згідно з ACCIS, цифрові коридори даних, які дозволяють банкам ділитися історією потенційного клієнта, допомагають подолати цю перешкоду. Новий механізм сприятиме дотриманню концепту «Знай свого клієнта» та вимог до оцінки кредитоспроможності, оскільки банки зможуть отримати доступ до коректних особистих та кредитних даних позичальника, сказав президент ACCIS Маріуш Холева. На його думку, коли цифрові коридори даних почнуть повністю функціонувати на європейському ринку фінансових послуг, попит на банківські послуги має потенціал для значного зростання.
Масштаби кризи
Російське вторгнення в Україну спричинило одну з найбільших гуманітарних криз після Другої світової війни. Мільйони українців виїхали до сусідніх країн, і набагато більше людей стали внутрішньо переміщеними особами. Оскільки Польща продовжує залишатися основною країною, що пропонує прихисток для біженців, за цей час до країни прибуло понад 3,5 мільйона українців, включно з Мариною Усенко.
Але фінансові установи в деяких країнах, куди приїхали українські біженці, не мають необхідної інфраструктури та ресурсів, щоб обслужити таку велику кількість бажаючих скористатися банківськими послугами. Ці новоприбулі потенційні клієнти мають іноземні паспорти та не розмовляють місцевою мовою, що ще більше ускладнює процес.
Польща та інші країни, як-от Молдова, Румунія та Словаччина, запровадили законне підґрунтя для доступу українців до ринку праці, освіти, охорони здоров’я та соціальних виплат. Понад 1,1 мільйона українських біженців вже зареєструвалися в польських органах влади, щоб мати доступ до цих послуг. За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR), дев’яносто чотири відсотки зареєстрованих - це жінки та діти. Право на проживання в ЄС біженцям з України гарантує Директива ЄС про тимчасовий захист, яка також пропонує доступ до основних фінансових продуктів і послуг, таких як банківські рахунки, платіжні картки та грошові перекази. На додаток, деякі банки пропонують цифрові інтерфейси та пояснювальні матеріали українською мовою.
Скориставшись цими можливостями, багато українців вже змогли отримати доступ до необхідних послуг. Водночас люди, що мали успішний малий бізнес в Україні, наразі не можуть отримати фінансування аби продовжити роботу своїх компаній. Основна причина - відсутність відомостей про їх кредитні історії.
«Цю перешкоду допоможуть подолати цифрові коридори даних, які дозволять банкам в різних країнах обмінюватись історіями потенційних клієнтів, - сказав президент ACCIS Маріуш Чолева. - Цифрові коридори даних задовольняють потреби банків у дотриманні встановлених нормативних вимог та залученні нових клієнтів без особливого ризику. Враховуючи поточні потреби, передбачається, що як тільки цифрові коридори даних запрацюють у європейських фінансових установах на повну, попит на банківські послуги значно підвищиться», - додав він.
«У цей важкий час повна інтеграція українських біженців у регіональну фінансову систему має важливе значення, і саме тому питання доступу до кредитної звітності є ключовим , - сказав Ді Белло з IFC. -Створення цифрових коридорів даних, безумовно, є кроком у правильному напрямку, адже так ми підтримуємо українців у подоланні безпрецедентних економічних викликів».
Опубліковано в серпні 2022 року
Читати далі про IFC в Європі.